опунція
ОПУ́НЦІЯ, ї, ж. (Opuntia). Багаторічна рослина родини кактусових з м’ясистим плоским стеблом і їстівними плодами.
Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів — опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Коцюб., III, 1956, 333);
Радянські ботаніки вважають за доцільне розводити опунцію в пустинях Середньої Азії — вона буде кормом та постачальником води сільськогосподарським тваринам (Хлібороб Укр., 1, 1966, 47);
// Плоди цієї рослини.
Словник української мови (СУМ-11)