опівдня
ОПІ́ВДНЯ, присл., рідко. Те саме, що опі́вдні 1.
Одного ранку прокинулись ми, — нема Катрі.. Нема Катрі і опівдня; вечір, ніч — не вертається (Вовчок, І, 1955, 231);
Вдень, поки сонце гріє, то дуже тепло, я от учора без пальто [пальта] гуляла опівдня (Л. Укр., V, 1956, 203).
Словник української мови (СУМ-11)