опівдні
ОПІ́ВДНІ, присл.
1. В середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті.
У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Коцюб., II, 1955, 265);
Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (Тулуб, В степу.., 1964, 70).
2. розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті.
Сонце вже стояло опівдні (Тют., Вир, 1964, 338).
Словник української мови (СУМ-11)