опівдні
ОПІ́ВДНІ, присл.
1. В середині дня, тоді, коли сонце стоїть у зеніті.
У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (М. Коцюбинський);
Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (З. Тулуб).
2. розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті.
Сонце вже стояло опівдні (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)