«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

опівдні

опівдні, а не ополудні

“Ополудні стомлені хлопці витягли з рюкзаків харчі й сіли перекусити”, – повідомляє газета. Замість ополудні (час, коли сонце стоїть у зеніті) тут доречне питоме українське слово опівдні. “Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів” (Зінаїда Тулуб). Антонімом до опівдні є лексема опівночі. “Ніч зірки посвітила. Тихо так опівночі” (Павло Тичина). До рідковживаних в українській мові ополудні та ополуночі вдаються часом у своїх віршах поети.

«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

Значення в інших словниках

  1. опівдні — опі́вдні прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. опівдні — пр., ополудні, опівдня, о 12 <�годині> дня, в обід.  Словник синонімів Караванського
  3. опівдні — див. пізно  Словник синонімів Вусика
  4. опівдні — [оуп’іўд(')н'і] присл.  Орфоепічний словник української мови
  5. опівдні — присл. 1》 В середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті. 2》 розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опівдні — ОПІ́ВДНІ, присл. 1. В середині дня, тоді, коли сонце стоїть у зеніті. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (М. Коцюбинський); Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (З. Тулуб). 2. розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті. Сонце вже стояло опівдні (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  7. опівдні — ОПІ́ВДНІ (в середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті), ОПІ́ВДНЯ рідше, ОПО́ЛУДНІ рідше, ВПОЛУ́ДНЕ (УПОЛУ́ДНЕ) діал. Було вже опівдні, сонце пекло немилосердно (М. Чабанівський); Одного ранку прокинулись ми, нема Катрі..  Словник синонімів української мови
  8. опівдні — Опі́вдні, опі́вдня, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. опівдні — ОПІ́ВДНІ, присл. 1. В середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Коцюб., II, 1955, 265); Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (Тулуб, В степу.., 1964, 70). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах
  10. опівдні — Опівдні, опівдня нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.  Словник української мови Грінченка