опівдні —
опівдні, а не ополудні “Ополудні стомлені хлопці витягли з рюкзаків харчі й сіли перекусити”, – повідомляє газета. Замість ополудні (час, коли сонце стоїть у зеніті) тут доречне питоме українське слово опівдні.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
опівдні —
опі́вдні прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
опівдні —
пр., ополудні, опівдня, о 12 <�годині> дня, в обід.
Словник синонімів Караванського
опівдні —
[оуп’іўд(')н'і] присл.
Орфоепічний словник української мови
опівдні —
присл. 1》 В середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті. 2》 розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опівдні —
ОПІ́ВДНІ, присл. 1. В середині дня, тоді, коли сонце стоїть у зеніті. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (М. Коцюбинський); Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (З. Тулуб). 2. розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті. Сонце вже стояло опівдні (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
опівдні —
ОПІ́ВДНІ (в середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті), ОПІ́ВДНЯ рідше, ОПО́ЛУДНІ рідше, ВПОЛУ́ДНЕ (УПОЛУ́ДНЕ) діал. Було вже опівдні, сонце пекло немилосердно (М. Чабанівський); Одного ранку прокинулись ми, нема Катрі..
Словник синонімів української мови
опівдні —
ОПІ́ВДНІ, присл. 1. В середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Коцюб., II, 1955, 265); Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (Тулуб, В степу.., 1964, 70). 2. розм.
Словник української мови в 11 томах
опівдні —
Опівдні, опівдня нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Словник української мови Грінченка