опівночі

Впі́вночі і опі́вночі, присл.

опі́вночі, присл.

Значення в інших словниках

1. опівночі — опі́вночі прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. опівночі — пр., опівніч, впівніч, впівночі, о 12 <�годині> ночі; пор. УНОЧІ.  Словник синонімів Караванського
3. опівночі — див. пізно  Словник синонімів Вусика
4. опівночі — [оуп’іўноч'і] присл.  Орфоепічний словник української мови
5. опівночі — присл. Серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі. || у знач. безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. опівночі — ОПІ́ВНОЧІ, присл. Серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі. Не пізно до свого дому й опівночі (прислів'я); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі; до схід сонця Умань затопили (Т. Шевченко); Ніч зірки посвітила ..  Словник української мови у 20 томах
7. опівночі — ВНОЧІ́ (УНОЧІ́) (нічною порою), НІ́ЧЧЮ рідше; ОПІ́ВНОЧІ (у межах 24-ї години). — Вночі несподівано захмарило небо, вдарив мороз, а к світу випав сніг та град (І.  Словник синонімів української мови
8. опівночі — ОПІ́ВНОЧІ, присл. Серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі. Не пізно до свого дому й опівночі (Номис, 1864, № 9612); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі; до схід сонця Умань затопили (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
9. опівночі — Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі. Чуб. V. 4.  Словник української мови Грінченка