Словник синонімів української мови

опівночі

ВНОЧІ́ (УНОЧІ́) (нічною порою), НІ́ЧЧЮ рідше; ОПІ́ВНОЧІ (у межах 24-ї години). — Вночі несподівано захмарило небо, вдарив мороз, а к світу випав сніг та град (І. Нечуй-Левицький); Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом (М. Коцюбинський); Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччю спить, Все випада-таки Рябка притьмом побить (П. Гулак-Артемовський); Тільки десь опівночі Рубанова хата спорожніла (А. Шиян).

ОПІ́ВНОЧІ (серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі), ОПІ́ВНІЧ, ОПОЛУ́НОЧІ розм. рідко, ВПІ́ВНІЧ розм. рідше. Лаврін приїхав додому аж опівночі (І. Нечуй-Левицький); І все, що ти любив, що передумав, — Вона мені опівніч розповість (А. Малишко); Вони вже сплять ополуночі (А. Малишко); Не кличе барабан впівніч на розбиття (Л. Боровиковський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. опівночі — опі́вночі прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. опівночі — пр., опівніч, впівніч, впівночі, о 12 <�годині> ночі; пор. УНОЧІ.  Словник синонімів Караванського
  3. опівночі — див. пізно  Словник синонімів Вусика
  4. опівночі — [оуп’іўноч'і] присл.  Орфоепічний словник української мови
  5. опівночі — присл. Серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі. || у знач. безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опівночі — ОПІ́ВНОЧІ, присл. Серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі. Не пізно до свого дому й опівночі (прислів'я); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі; до схід сонця Умань затопили (Т. Шевченко); Ніч зірки посвітила ..  Словник української мови у 20 томах
  7. опівночі — Впі́вночі і опі́вночі, присл. опі́вночі, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. опівночі — ОПІ́ВНОЧІ, присл. Серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі. Не пізно до свого дому й опівночі (Номис, 1864, № 9612); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі; до схід сонця Умань затопили (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  9. опівночі — Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі. Чуб. V. 4.  Словник української мови Грінченка