опікування

ОПІ́КУВАННЯ, я, с. Піклування, нагляд, пов’язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка.

Немає щоденного причепливого опікування лікарів і їх вічних запитань про те, що він їв, як їв, як спав (Тют., Вир, 1964, 109);

Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (Рильський, III, 1955, 424);

// Увага до потреб, запитів кого-небудь; охорона чиїх-небудь інтересів.

Конституція Польської Народної Республіки встановлює, що шлюб і сім’я перебувають під опікуванням і охороною Республіки (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 13).

Значення в інших словниках

1. опікування — опі́кування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. опікування — -я, с. Піклування, нагляд, пов'язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка. || Увага до потреб, запитів кого-небудь; охорона чиїх-небудь інтересів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опікування — ОПІ́КУВАННЯ, я, с. Піклування, нагляд, пов'язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка. Немає щоденного причепливого опікування лікарів і їх вічних запитань про те, що він їв, як їв, як спав (Григорій Тютюнник); Згадаймо ..  Словник української мови у 20 томах
4. опікування — ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К.  Словник синонімів української мови