опікувати
ОПІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., неперех. і перех. Те саме, що опіка́ти².
Було домовлено, що весело кам’янчанами опікуватимуть шахта й колгосп разом (Ю. Янов., Мир, 1956, 266);
Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (Трубл., Мандр., 1938, 60);
Мавра.. часто розповідала Теклі про хлопця, що над ним опікувала (Горд., Дівчина.., 1954, 30).
Словник української мови (СУМ-11)