опікуватися

ОПІКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., ким, чим, рідко над ким — чим, про кого — що. Те саме, що опіка́ти².

Він добровільно опікувався майстернею, вимітав сміття, прибирав і чистив інструмент.., наливав до рукомийника воду (Ю. Янов., II, І954, 135);

У нас в Радянському Союзі про молодь, і зокрема про виховання молодих творчих талантів, опікується Комуністична партія та Радянський уряд (Тич., III, 1957, 459);

— Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоби любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Март., Тв., 1954, 447);

Польська адміністрація теж була далека від того, щоб не то що опікуватися над тими нещасними і всіма зневаженими паріями, але хоча б просто справедливо ставитись до них (Фр., XVI, 1955, 142).

Значення в інших словниках

1. опікуватися — опікува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опікуватися — (чим) піклуватися <�дбати> про що, доглядати, контролювати, мати у своїй опіці <�під опікою>, сов. опікувати, опікати/ що; (ким) протегувати кому; (здійснювати опіку) опікунствувати.  Словник синонімів Караванського
3. опікуватися — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
4. опікуватися — -уюся, -уєшся, недок., ким, чим, рідко над ким – чим, про кого – що. Те саме, що опікати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опікуватися — ОПІКУВА́ТИСЯ, і́ку́юся, і́ку́єшся, недок., ким, чим, рідко над ким – чим, про кого – що. Те саме, що опіка́ти². Він добровільно опікувався майстернею, вимітав сміття, прибирав і чистив інструмент.., наливав до рукомийника воду (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. опікуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...  Словник синонімів української мови
7. опікуватися — Опікува́тися, -ку́юся, -ку́єшся ким, чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)