Великий тлумачний словник сучасної мови

опікувати

опі́кувати

-ую, -уєш, недок., неперех. і перех.

Те саме, що опікати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. опікувати — опікува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. опікувати — ОПІ́КУВА́ТИ, і́ку́ю, і́ку́єш, недок., кого, що, рідко над ким – чим. Те саме, що опіка́ти². Відомо, що у еллінів існував звичай до кінця життя опікувати і оберігати жінок свого роду (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. опікувати — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...  Словник синонімів української мови
  4. опікувати — ОПІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., неперех. і перех. Те саме, що опіка́ти². Було домовлено, що весело кам’янчанами опікуватимуть шахта й колгосп разом (Ю. Янов., Мир, 1956, 266); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (Трубл., Мандр., 1938, 60); Мавра..  Словник української мови в 11 томах