Словник української мови в 11 томах

опірний

ОПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому-небудь; непокірний.

В нього [отамана] вже вступив опірний дух (Хотк., II, 1966, 237).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. опірний — опі́рний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. опірний — -а, -е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому-небудь; непокірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опірний — ОПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому-небудь; непокірний. В нього [отамана] вже вступив опірний дух (Г. Хоткевич); – Всякому в землі Володимира вільно вірити, як хоче і в що хоче ..  Словник української мови у 20 томах