оратай

ОРА́ТАЙ, я, ч., заст. Орач.

[Сильвестр:] Благослови, господь,.. Оратая, що в полі ниву оре (Коч., Я. Мудрий, 1946, 10).

Значення в інших словниках

1. оратай — ора́тай іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. оратай — див. селянин  Словник синонімів Вусика
3. оратай — -я, ч., діал. Орач, плугатар, рільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оратай — ОРА́ТАЙ, я, ч., заст. Орач. [Сильвестр:] Благослови, Господь, .. Оратая, що в полі ниву оре (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
5. оратай — ОРА́Ч (той, хто оре землю), ПЛУГА́ТА́Р, ПЛУГА́Р рідше, ПЛУГА́Ч діал., ПЛУ́ЖНИК діал., РА́ТА́Й заст., ОРА́ТАЙ заст. Надійшла пора орати, Орачів зве сонце з хати (М. Стельмах); Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає (Т.  Словник синонімів української мови