організм
ОРГАНІ́ЗМ, у, ч.
1. Будь-яке живе тіло, істота.
Туфелька за своєю будовою є одноклітинним організмом (Зоол., 1957, 6);
// Фізична або психофізична будова живого тіла, істоти.
Його [Лімбаха] організм був настілько сильний та кремезний.., що се [голод].. не виводило його з доброго гумору (Фр., IV, 1950, 247);
Лікар оглянув хворого, сказав, що поки нічого небезпечного немає. Організм дуже ослаб (Кол., Терен.., 1959, 344).
2. перен. Неподільно зв’язані в одне ціле частини чого-небудь.
[Острожин:] Літератор.. мусить відчувати на собі всі підвищення й пониження температури громадського організму (Л. Укр., II, 1951, 52);
Тут [у Будапешті] весь гнучкий армійський організм зімкнувся тугіше, скоротився, як м’яз (Гончар, III, 1959, 237);
Він розумів, що шахта — це складний організм, а кожен забій має свої особливості (Ткач, Плем’я.., 1961, 204).
Словник української мови (СУМ-11)