організація
ОРГАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. організува́ти, організо́вувати і організува́тися, організо́вуватися.
Кілька разів міняв [Саїд Алі] думку про організацію контори у Намангані (Ле, Міжгір’я, 1953, 73);
Комунізм являє собою найвищу форму організації суспільного життя (Програма КПРС, 1961, 56);
Наукова організація праці.
2. Об’єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т. ін.
Йосиф готує відповіді на питання, які можуть йому ставити в комісаріаті поліції: син його не належить до жодної організації. Так, не належить (Вільде, Сестри.., 1958, 116);
Організація доручила Валентинові скласти радіоприймач (Гончар, IV, 1960, 81);
Організація Об’єднаних Націй;
// Державна, партійна, громадська і т. ін. установа.
Сільський виконком бере найактивнішу участь в житті й роботі.. всіх сільських установ, закладів і організацій (Вишня, І, 1956, 358);
Заводські організації.
3. Особливості будови чого-небудь; структура.
Водорості належать до групи нижчих рослин. Від вищих квіткових рослин вони відрізняються простішою організацією (Наука.., 1, 1960, 24);
Своєрідний лад поетичного мислення, індивідуальний стиль Тичини добре відчутні і в жанрово-композиційній, і в ритмічній організації віршів (Рад. літ-во, 10, 1968, 44).
4. Фізичні й психічні особливості окремої особи.
Мати з більш сталим характером, з складною, тонкою і глибокою душевною організацією, добра, незвичайно любляча, здатна на саможертву (Коцюб., III, 1956, 286);
У неї складна і тонка психологія майбутньої письменниці, особлива духовна організація (Донч., V, 1957, 510).
Словник української мови (СУМ-11)