1. Словник української мови в 11 томах

організація

ОРГАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. організува́ти, організо́вувати і організува́тися, організо́вуватися.

Кілька разів міняв [Саїд Алі] думку про організацію контори у Намангані (Ле, Міжгір’я, 1953, 73);

Комунізм являє собою найвищу форму організації суспільного життя (Програма КПРС, 1961, 56);

Наукова організація праці.

2. Об’єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т. ін.

Йосиф готує відповіді на питання, які можуть йому ставити в комісаріаті поліції: син його не належить до жодної організації. Так, не належить (Вільде, Сестри.., 1958, 116);

Організація доручила Валентинові скласти радіоприймач (Гончар, IV, 1960, 81);

Організація Об’єднаних Націй;

// Державна, партійна, громадська і т. ін. установа.

Сільський виконком бере найактивнішу участь в житті й роботі.. всіх сільських установ, закладів і організацій (Вишня, І, 1956, 358);

Заводські організації.

3. Особливості будови чого-небудь; структура.

Водорості належать до групи нижчих рослин. Від вищих квіткових рослин вони відрізняються простішою організацією (Наука.., 1, 1960, 24);

Своєрідний лад поетичного мислення, індивідуальний стиль Тичини добре відчутні і в жанрово-композиційній, і в ритмічній організації віршів (Рад. літ-во, 10, 1968, 44).

4. Фізичні й психічні особливості окремої особи.

Мати з більш сталим характером, з складною, тонкою і глибокою душевною організацією, добра, незвичайно любляча, здатна на саможертву (Коцюб., III, 1956, 286);

У неї складна і тонка психологія майбутньої письменниці, особлива духовна організація (Донч., V, 1957, 510).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. організація — (люди, об'єднані якимись інтересами) товариство, спілка, (з вільнішими членами) громада, товариство, (про міжнародні) асоціація, ліга, союз, альянс, коаліція. Словник синонімів Полюги
  2. організація — організа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. організація — (спілка) об'єднання, ТОВАРИСТВО, партія; (аматорів) клюб, сов. клуб; (вірша) будова, структура; (дія) організування. Словник синонімів Караванського
  4. організація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. організувати, організовувати і організуватися, організовуватися. Наукова організація праці. Організація даних спец. — подання даних та керування даними відповідно до певних угод. Організація зв'язків спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. організація — Згурт, товариство, орден, союз, спілка, див. ліга Словник чужослів Павло Штепа
  6. організація — ОРГАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. організува́ти, організо́вувати і організува́тися, організо́вуватися. Кілька разів міняв [Саїд Алі] думку про організацію контори у Намангані (Іван Ле); Робота зі створення нових ліків не припиняється .. Словник української мови у 20 томах
  7. організація — організа́ція Організація українських націоналістів (ст): Частина членів ОУН відійшла від організації (мав на думці мельниківців), в організації в середині зайшли деякі зміни. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. організація — (англ. оrganization) 1.ознака (властивість) явищ, речей, подій, що розглядаються як система, який визначає взаємозалежну поведінку частин цілого. Економічний словник
  9. організація — організа́ція (франц. organisation) 1. Будова, структура чогось. 2. Одна з функцій управління в суспільстві. 3. Група осіб, що становить колектив, єдине ціле (державна установа, партійна, кооперативна організація). Словник іншомовних слів Мельничука
  10. організація — ОРГАНІЗАЦІЯ (від франц. organisation) — форма усталеного взаємозв'язку елементів системи відповідно до законів її існування; процес або стан упорядкування, будова, тип функціювання системи тощо. Елемент системи... Філософський енциклопедичний словник
  11. організація — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
  12. організація — Організа́ція, -ції, -цією; -за́ції, -цій, по -за́ціях (Укр. Пр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. організація — рос. организация 1. Складова управління, суть якої полягає в координації дій окремих елементів системи, досягненні взаємної відповідності функціонування її частин. 2. Форма об'єднання людей для спільної діяльності в межах певної структури. Eкономічна енциклопедія