орденоносець
ОРДЕНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Особа, нагороджена орденом.
— Товариші, — каже Григорій Павлович, — ..давайте привітаємо нашого дорогого орденоносця (Ю. Янов., І, 1954, 27);
Під час вручення нагород біля них [бійців і командирів] бігав Колосок і кожного орденоносця фотографував (Кучер, Чорноморці, 1956, 448).
Словник української мови (СУМ-11)