ордерний
О́РДЕРНИЙ¹, а, е. Прикм. до о́рдер¹.
Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник].. кидав корінці ордерних книжок товстому.. помбухові (Ле, Міжгір’я, 1953, 173).
О́РДЕРНИЙ², а, е. Прикм. до о́рдер².
Ордерні форми.
Словник української мови (СУМ-11)