ордерний

О́РДЕРНИЙ¹, а, е.

Прикм. до о́рдер¹.

Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник] .. кидав корінці ордерних книжок товстому .. помбухові (Іван Ле).

О́РДЕРНИЙ², а, е.

Прикм. до о́рдер².

Від деяких храмів лишилися тільки ордерні деталі (з наук. літ.);

Ордерні форми;

// Який має ордер (див. о́рдер²).

Ордерний будинок.

Значення в інших словниках

1. ордерний — о́рдерний 1 прикметник від: ордер — розпорядження о́рдерний 2 прикметник від: ордер — архітектурна композиція  Орфографічний словник української мови
2. ордерний — I -а, -е. Прикм. до ордер I. Ордерна книга — книга з бланками ордерів. Ордерний чек — чек, виписаний на користь певної особи. II -а, -е. Прикм. до ордер II. Ордерні форми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ордерний — О́РДЕРНИЙ¹, а, е. Прикм. до о́рдер¹. Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник].. кидав корінці ордерних книжок товстому.. помбухові (Ле, Міжгір’я, 1953, 173). О́РДЕРНИЙ², а, е. Прикм. до о́рдер². Ордерні форми.  Словник української мови в 11 томах