ордерний
О́РДЕРНИЙ¹, а, е.
Прикм. до о́рдер¹.
Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник] .. кидав корінці ордерних книжок товстому .. помбухові (Іван Ле).
О́РДЕРНИЙ², а, е.
Прикм. до о́рдер².
Від деяких храмів лишилися тільки ордерні деталі (з наук. літ.);
Ордерні форми;
// Який має ордер (див. о́рдер²).
Ордерний будинок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ордерний — о́рдерний 1 прикметник від: ордер — розпорядження о́рдерний 2 прикметник від: ордер — архітектурна композиція Орфографічний словник української мови
- ордерний — I -а, -е. Прикм. до ордер I. Ордерна книга — книга з бланками ордерів. Ордерний чек — чек, виписаний на користь певної особи. II -а, -е. Прикм. до ордер II. Ордерні форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ордерний — О́РДЕРНИЙ¹, а, е. Прикм. до о́рдер¹. Кривлячись від уїдливої цигарки в зубах, він [рахівник].. кидав корінці ордерних книжок товстому.. помбухові (Ле, Міжгір’я, 1953, 173). О́РДЕРНИЙ², а, е. Прикм. до о́рдер². Ордерні форми. Словник української мови в 11 томах