оригінально

ОРИГІНА́ЛЬНО. Присл. до оригіна́льний 2.

Кипариси погнулись під важким "навісом" [снігу], наче поліські сосни. Мені шкода, що ти не бачиш сього видовиська, — се дуже оригінально (Л. Укр., V, 1956, 217).

Значення в інших словниках

1. оригінально — оригіна́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. оригінально — див. по-своєму  Словник синонімів Вусика
3. оригінально — Присл. до оригінальний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оригінально — ОРИГІНА́ЛЬНО. Присл. до оригіна́льний 2. Він .. підкреслював, що нібито я мислю оригінально і глибоко (М. Чабанівський); // у знач. пред. Кипариси погнулись під важким “навісом” [снігу], наче поліські сосни. Мені шкода, що ти не бачиш сього видовиська, – се дуже оригінально (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах