оригінально
ОРИГІНА́ЛЬНО.
Присл. до оригіна́льний 2.
Він .. підкреслював, що нібито я мислю оригінально і глибоко (М. Чабанівський);
// у знач. пред.
Кипариси погнулись під важким “навісом” [снігу], наче поліські сосни. Мені шкода, що ти не бачиш сього видовиська, – се дуже оригінально (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)