оркан
ОРКА́Н, у, ч.
1. заст. Ураган.
То не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його [Івана] головою (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).
2. метеор. Тропічний циклон, що виникає у південній півкулі.
Словник української мови (СУМ-11)