орлянка

ОРЛЯ́НКА, и, ж. Давня азартна гра на вгадування, як упаде підкинута монета — гербовим зображенням ("орлом") чи протилежним боком ("решкою").

[1-й парубок:] А хто хоче в орлянку? [Дехто:] Давай, давай! (Стар., Вибр., 1959, 260).

Значення в інших словниках

1. орлянка — орля́нка іменник жіночого роду гра  Орфографічний словник української мови
2. орлянка — -и, ж. Давня азартна гра на вгадування, як упаде підкинута монета – гербовим зображенням (орлом) чи зворотним (решкою).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орлянка — ОРЛЯ́НКА, и, ж. Давня азартна гра на вгадування, як упаде підкинута монета – гербовим зображенням (“орлом”) чи зворотною стороною (“решкою”). [1-й парубок:] А хто хоче в орлянку? [Дехто:] Давай, давай! (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах