орлянка
ОРЛЯ́НКА, и, ж. Давня азартна гра на вгадування, як упаде підкинута монета — гербовим зображенням ("орлом") чи протилежним боком ("решкою").
[1-й парубок:] А хто хоче в орлянку? [Дехто:] Давай, давай! (Стар., Вибр., 1959, 260).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орлянка — орля́нка іменник жіночого роду гра Орфографічний словник української мови
- орлянка — -и, ж. Давня азартна гра на вгадування, як упаде підкинута монета – гербовим зображенням (орлом) чи зворотним (решкою). Великий тлумачний словник сучасної мови
- орлянка — ОРЛЯ́НКА, и, ж. Давня азартна гра на вгадування, як упаде підкинута монета – гербовим зображенням (“орлом”) чи зворотною стороною (“решкою”). [1-й парубок:] А хто хоче в орлянку? [Дехто:] Давай, давай! (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах