орляк
ОРЛЯ́К, а́, ч. (Рtеrіdіum). Багаторічна папоротева рослина з повзучим кореневищем і великими листками.
Брели [Леся і Віра Захарівна] по високому орляку, обережно переступаючи через сонних вужів (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орляк — орля́к іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- орляк — -а, ч. Багаторічна папоротева рослина з повзучим кореневищем і великими листками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орляк — ОРЛЯ́К, а́, ч. Багаторічна папоротева рослина з повзучим кореневищем і великим листям. Брели [Леся і Віра Захарівна] по високому орляку, обережно переступаючи через сонних вужів (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- орляк — Орля́к, -ка́ м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133. Словник української мови Грінченка