Словник української мови в 11 томах

оробітничування

ОРОБІТНИ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оробітни́чувати і оробітни́чуватися.

Завоювання переважаючого становища Комуністичної партії в кооперації повинно йти від методів механічного оробітничування до методів органічного впровадження, а головне — від формального зв’язку комуністів, які лічаться за кооперацією, до їх ділової зайнятості кооперацією (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 161).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оробітничування — оробітни́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. оробітничування — ОРОБІТНИ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оробітни́чувати і оробітни́чуватися.  Словник української мови у 20 томах