орочони

ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.

Значення в інших словниках

1. орочони — -ів, мн. (одн. орочон, -а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть у районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. орочони — ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.  Словник української мови у 20 томах