Великий тлумачний словник сучасної мови

орочони

орочо́ни

-ів, мн. (одн. орочон, -а, ч.).

Самоназва групи південних евенків, що живуть у районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. орочони — ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.  Словник української мови у 20 томах
  2. орочони — ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.  Словник української мови в 11 томах