орочони
орочо́ни
-ів, мн. (одн. орочон, -а, ч.).
Самоназва групи південних евенків, що живуть у районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орочони — ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї. Словник української мови у 20 томах
- орочони — ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї. Словник української мови в 11 томах