орочони
ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.).
Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орочони — -ів, мн. (одн. орочон, -а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть у районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орочони — ОРОЧО́НИ, ів, мн. (одн. орочо́н, а, ч.). Самоназва групи південних евенків, що живуть в районі від Забайкалля до північно-східної частини Амурської області, а також назва евенків, що живуть у Китаї. Словник української мови в 11 томах