орочон

ОРОЧО́Н див. орочо́ни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орочон — орочо́н іменник чоловічого роду, істота представник народності Орфографічний словник української мови
  2. орочон — ОРОЧО́Н див. орочо́ни. Словник української мови в 11 томах