орочі

О́РОЧІ, ів, мн. (одн. о́роч, а, ч.). Невелика народність, що живе у Хабаровському краї РРФСР.

Міке Амагачана справедливо вважали за найскупішого і найпожадливішого ороча на всім узбережжі Охотського моря (Багмут, Опов., 1959, 28).

Значення в інших словниках

1. орочі — -ів, мн. (одн. ороч, -а, ч.). Невелика народність, що живе у Хабаровському краї Росії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. орочі — О́РОЧІ, ів, мн. (одн. о́роч, а, ч.). Нечисленна народність, що живе у Хабаровському краї Росії. Міке Амагачана справедливо вважали за найскупішого і найпожадливішого ороча на всім узбережжі Охотського моря (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах