орошений

ОРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ороси́ти.

Луг, орошений дощем, сяє-миготить огнем… (У. Кравч., Вибр., 1958, 156);

Шевченка згадує казах, Їдучи в орошених степах (Рильський, III, 1961, 75).

Значення в інших словниках

1. орошений — оро́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. орошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оросити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орошений — ОРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ороси́ти. Луг, орошений дощем, сяє-миготить огнем... (Уляна Кравченко); Шевченка згадує казах, Їдучи в орошених степах (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах