1. Словник української мови в 11 томах

орошений

ОРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ороси́ти.

Луг, орошений дощем, сяє-миготить огнем… (У. Кравч., Вибр., 1958, 156);

Шевченка згадує казах, Їдучи в орошених степах (Рильський, III, 1961, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орошений — оро́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. орошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оросити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орошений — ОРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ороси́ти. Луг, орошений дощем, сяє-миготить огнем... (Уляна Кравченко); Шевченка згадує казах, Їдучи в орошених степах (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах