1. Словник української мови в 11 томах

орт

ОРТ, у, ч.

1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню.

2. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор.

Для того, щоб виконати операцію диференціювання над вектором, досить виконати її над проекціями цього вектора на осі координат при розкладанні вектора по ортах (Курс мат. анал., II, 1956, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орт — орт 1 іменник чоловічого роду вектор орт 2 іменник чоловічого роду штольня Орфографічний словник української мови
  2. орт — I ч. 1》 род. -у, гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. 2》 род. -а. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор. II -а ч. Срібна монета ряду європейських країн 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орт — ОРТ¹, у, ч. 1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. Крім капітальних виробок, прокладається [у шахті] безліч допоміжних “коридорів” – .. орти-заїзди, провітрювачі тощо (з наук.-попул. літ.). 2. мат. Словник української мови у 20 томах
  4. орт — Монета, четверта частина талера Словник застарілих та маловживаних слів
  5. орт — I (від нім. Ort – вибій) горизонтальна підземна виробка впоперек простягання родовища, яка не має безпосередньо виходу на поверхню. II (від грец. όρθός – прямий) одиничний вектор, тобто вектор, абсолютну величину якого (довжину) прийнято за одиницю. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. орт — Вектор одиничної довжини. Універсальний словник-енциклопедія