орт
ОРТ¹, у, ч.
1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню.
Крім капітальних виробок, прокладається [у шахті] безліч допоміжних “коридорів” – .. орти-заїзди, провітрювачі тощо (з наук.-попул. літ.).
2. мат. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор.
Для того, щоб виконати операцію диференціювання над вектором, досить виконати її над проекціями цього вектора на осі координат при розкладанні вектора по ортах (з навч. літ.).
ОРТ², а, ч.
Німецька і польська монета XVI–XVIII ст.
У 1656 –1663 рр. у Львові на монетному дворі випускались тогочасні польські монети – .. орти, шостаки (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орт — орт 1 іменник чоловічого роду вектор орт 2 іменник чоловічого роду штольня Орфографічний словник української мови
- орт — I ч. 1》 род. -у, гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. 2》 род. -а. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор. II -а ч. Срібна монета ряду європейських країн 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орт — Монета, четверта частина талера Словник застарілих та маловживаних слів
- орт — I (від нім. Ort – вибій) горизонтальна підземна виробка впоперек простягання родовища, яка не має безпосередньо виходу на поверхню. II (від грец. όρθός – прямий) одиничний вектор, тобто вектор, абсолютну величину якого (довжину) прийнято за одиницю. Словник іншомовних слів Мельничука
- орт — Вектор одиничної довжини. Універсальний словник-енциклопедія
- орт — ОРТ, у, ч. 1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. 2. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор. Словник української мови в 11 томах