орт
I
(від нім. Ort – вибій)
горизонтальна підземна виробка впоперек простягання родовища, яка не має безпосередньо виходу на поверхню.
II
(від грец. όρθός – прямий)
одиничний вектор, тобто вектор, абсолютну величину якого (довжину) прийнято за одиницю.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орт — орт 1 іменник чоловічого роду вектор орт 2 іменник чоловічого роду штольня Орфографічний словник української мови
- орт — I ч. 1》 род. -у, гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. 2》 род. -а. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор. II -а ч. Срібна монета ряду європейських країн 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орт — ОРТ¹, у, ч. 1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. Крім капітальних виробок, прокладається [у шахті] безліч допоміжних “коридорів” – .. орти-заїзди, провітрювачі тощо (з наук.-попул. літ.). 2. мат. Словник української мови у 20 томах
- орт — Монета, четверта частина талера Словник застарілих та маловживаних слів
- орт — Вектор одиничної довжини. Універсальний словник-енциклопедія
- орт — ОРТ, у, ч. 1. гірн. Горизонтальні підземні виробки, що не мають безпосереднього виходу на поверхню. 2. Вектор, абсолютна величина якого дорівнює одиниці; одиничний вектор. Словник української мови в 11 томах