ортит
ОРТИ́Т, у, ч.
Мінерал класу силікатів, бурого або чорного кольору із скляним блиском, радіоактивний; сировина для вилучення рідкісноземельних елементів та торію.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ортит — -у, ч. Мінерал класу силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ортит — орти́т (від грец. όρθός – прямий, правильний) мінерал класу силікатів, бурого, смоляно-чорного кольору; радіоактивний. Сировина для одержання рідкісноземельних елементів, торію. Словник іншомовних слів Мельничука