ортит

орти́т

-у, ч.

Мінерал класу силікатів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ортит — ОРТИ́Т, у, ч. Мінерал класу силікатів, бурого або чорного кольору із скляним блиском, радіоактивний; сировина для вилучення рідкісноземельних елементів та торію. Словник української мови у 20 томах
  2. ортит — орти́т (від грец. όρθός – прямий, правильний) мінерал класу силікатів, бурого, смоляно-чорного кольору; радіоактивний. Сировина для одержання рідкісноземельних елементів, торію. Словник іншомовних слів Мельничука