оружжя
ОРУ́ЖЖЯ, я, с., розм., заст. Зброя.
Єдиним оружжям Остаповим була вода, і він од часу до часу обливав нею вовка, не допускаючи до себе (Коцюб., І, 1955, 366);
Розповів [парубок], що на всіх дорогах війська видимо-невидимо. Припас везуть і оружжя (Кочура, Зол. грамота, 1960, 5).
Словник української мови (СУМ-11)