оружно
ОРУ́ЖНО, присл., заст. Із зброєю в руках.
Хай сербин розкаже, чи ми не братались Оружно у щасті і горі (Стар., Вибр., 1959, 9);
Заривали [люди] в землю збіжжя, гроші та хліб — і поспішали на Січ, щоб стати оружно до війська (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 67).
Словник української мови (СУМ-11)