оружно
ОРУ́ЖНО, присл., заст.
Із зброєю в руках.
Хай сербин розкаже, чи ми не братались Оружно у щасті і горі (М. Старицький);
Заривали [люди] в землю збіжжя, гроші та хліб – і поспішали на Січ, щоб стати оружно до війська (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)