оружний
ОРУ́ЖНИЙ, а, е, заст.
Озброєний.
– Мій полк .. стоїть оружний і готовий до битви (Н. Рибак);
На битім шляху, узбіч садиби над глухим яром, колони машин, вервечки люду оружного і з тачками... (М. Рудь);
// у знач. ім. ору́жний, ного, ч. Озброєна людина.
Біля дверей у прохідну стояло двоє оружних (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)