Словник української мови в 11 томах

орхідея

ОРХІДЕ́Я, ї, ж. Південна трав’яниста рослина родини зозулинцевих з запашними квітками різного кольору і вигадливої форми.

У лісі квітли дикі орхідеї (Тулуб, Людолови, І, 1957, 372);

Про орхідею — цю чудову квітку — складено легенди. За різноманітністю форм і забарвленням вона займає одно з перших місць у рослинному царстві (Веч. Київ, 14.ІІ 1966, 1);

// Квітка цієї рослини.

Букет орхідей.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. орхідея — орхіде́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. орхідея — -ї, ж. Південна трав'яниста рослина родини зозулинцевих із запашними квітками різного кольору і вигадливої форми. || Квітка цієї рослини. Букет орхідей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орхідея — ОРХІДЕ́Я, ї, ж. Тропічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих із запашними квітками різного кольору і оригінальної, вишуканої форми. У лісі квітли дикі орхідеї (З. Тулуб); Про орхідею – цю чудову квітку – складено легенди.  Словник української мови у 20 томах
  4. орхідея — Декоративна рослина з великими, барвистими, оригінальної форми квітками; побутова назва декоративних екзотичних видів зозулинця.  Універсальний словник-енциклопедія