Словник української мови в 11 томах

орієнтальний

ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Власт. країнам, народам, мовам, культурі Сходу; характерний для країн Сходу; східний.

Обличчя тих людей були виразно не орієнтального типу (Л. Укр., III, 1952, 514);

Орієнтальні вірші.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. орієнтальний — Орієнта́льний: — східний [31;47]  Словник з творів Івана Франка
  2. орієнтальний — орієнта́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. орієнтальний — Східній.  Словник синонімів Караванського
  4. орієнтальний — -а, -е. Власт. країнам, народам, мовам, культурі Сходу; характерний для країн Сходу; східний. Орієнтальні вірші. Орієнтальна музика — а) музика народів Сходу; б) музика в східному стилі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. орієнтальний — Східній  Словник чужослів Павло Штепа
  6. орієнтальний — ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Власт. країнам, народам, мовам, культурі Сходу; характерний для країн Сходу; східний. Обличчя тих людей були виразно не орієнтального типу (Леся Українка); Орієнтальні вірші.  Словник української мови у 20 томах
  7. орієнтальний — орієнта́льний (лат. orientalis) східний, характерний для країн Сходу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. орієнтальний — СХІ́ДНИЙ (властивий країнам, народам, мовам, культурі Сходу, стосовний їх), ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ книжн. Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть (О.  Словник синонімів української мови
  9. орієнтальний — Орієнта́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)