осадок

ОСА́ДОК, дка, ч. Те саме, що о́сад.

Експедиція геологів має свої завдання. Основне з них — добувати на поверхню осадки донних грунтів (Знання.., 8, 1966, 16);

Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Вільде, Сестри.., 1958, 216).

Значення в інших словниках

1. осадок — (дрібні частинки на дні рідини) осад, фус, (неприємне почуття) накип, намул.  Словник синонімів Полюги
2. осадок — оса́док іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. осадок — див. залишок  Словник синонімів Вусика
4. осадок — -дка, ч. Те саме, що осад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. осадок — див. гуща  Словник чужослів Павло Штепа
6. осадок — ОСА́ДОК, дка, ч., рідко. Те саме, що о́сад. Експедиція геологів має свої завдання. Основне з них – добувати на поверхню осадки донних ґрунтів (з наук.-попул. літ.); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
7. осадок — О́САД (дрібні частки, що осідають або виділяються з рідини, газоподібного середовища на дні чогось), ОСА́ДОК, ВІДСТІ́Й, ОДЕ́НКИ мн., розм., ПРЕЦИПІТА́Т хім., ФУС спец. Вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (З.  Словник синонімів української мови