1. Словник української мови в 11 томах

осадок

ОСА́ДОК, дка, ч. Те саме, що о́сад.

Експедиція геологів має свої завдання. Основне з них — добувати на поверхню осадки донних грунтів (Знання.., 8, 1966, 16);

Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Вільде, Сестри.., 1958, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осадок — (дрібні частинки на дні рідини) осад, фус, (неприємне почуття) накип, намул. Словник синонімів Полюги
  2. осадок — оса́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. осадок — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. осадок — -дка, ч. Те саме, що осад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осадок — див. гуща Словник чужослів Павло Штепа
  6. осадок — ОСА́ДОК, дка, ч., рідко. Те саме, що о́сад. Експедиція геологів має свої завдання. Основне з них – добувати на поверхню осадки донних ґрунтів (з наук.-попул. літ.); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  7. осадок — О́САД (дрібні частки, що осідають або виділяються з рідини, газоподібного середовища на дні чогось), ОСА́ДОК, ВІДСТІ́Й, ОДЕ́НКИ мн., розм., ПРЕЦИПІТА́Т хім., ФУС спец. Вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (З. Словник синонімів української мови