осадок

О́САД (дрібні частки, що осідають або виділяються з рідини, газоподібного середовища на дні чогось), ОСА́ДОК, ВІДСТІ́Й, ОДЕ́НКИ мн., розм., ПРЕЦИПІТА́Т хім., ФУС спец. Вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (З. Тулуб); Осадок, який створюється після очищення стічних вод, містить у собі багато азоту, фосфору та інших цінних речовин (з журналу); При заправці комбайна пальним, маслом і водою рекомендується додержуватись таких правил: ..щодня перед роботою зливати відстій пального з бака (з посібника); Оденки в олії; Очищати газозбірник від смоли та фусів. — Пор. 1. гу́ща.

О́САД (неприємне почуття, що лишається після якої-небудь розмови, події, зустрічі і т. ін.), ОСА́ДОК, НА́КИП, НАМУ́Л. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, — який же гіркий залишається після цього осад (Ю. Шовкопляс); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде); А накип образи на Шафороста, на Морозова.. озвався таким гострим болем (Я. Баш); Хотів заговорити (Дорошенко), але неприємний якийсь намул від недавньої розмови.. не давав цього зробити (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осадок — (дрібні частинки на дні рідини) осад, фус, (неприємне почуття) накип, намул. Словник синонімів Полюги
  2. осадок — оса́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. осадок — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. осадок — -дка, ч. Те саме, що осад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осадок — див. гуща Словник чужослів Павло Штепа
  6. осадок — ОСА́ДОК, дка, ч., рідко. Те саме, що о́сад. Експедиція геологів має свої завдання. Основне з них – добувати на поверхню осадки донних ґрунтів (з наук.-попул. літ.); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  7. осадок — ОСА́ДОК, дка, ч. Те саме, що о́сад. Експедиція геологів має свої завдання. Основне з них — добувати на поверхню осадки донних грунтів (Знання.., 8, 1966, 16); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Вільде, Сестри.., 1958, 216). Словник української мови в 11 томах